У Рогатині знайшли нове місце масового поховання жертв Голокосту

Марла та Джей Осборн, засновники організації «Єврейська спадщина Рогатина», дослідили ймовірну четверту братьську могилу жертв Голокосту.

Наразі відомо про дві позначені єврейські братські могили в Рогатині, обидві з меморіальними пам’ятниками від проекту вцілілих і нащадків кінця 1990-х років, і обидва з інформаційними знаками від співпраці «Єврейської спадщини Рогатина» з Європейською ініціативою єврейських кладовищ (ESJF). Ці два місця були обстежені наприкінці весни 2017 року за допомогою неінвазивного радіолокатора (GPR) з метою визначення фізичних меж могилових ям.

Менш науковими, але не менш цінними для реконструкції воєнної історії Рогатина є звіти очевидців, зокрема спогади євреїв, що вижили в Рогатинському гетто, усні свідчення українських свідків місцевих убивств і поховань (більшість із яких на той час були дітьми), і випадкові відкриття прихованих поховань місцевими жителями протягом десятиліть після Голокосту. Наприклад, у роботі археологів у 2017 році допомогло інтерв’ю, яке вони взяли під час обстеження північних братських могил у Рогатині, коли кілька років тому робітник описав розкопки людських останків, черпаючи глину для виготовлення цегли в тильній частині водоканалу. Попередній менеджер водоканалу розповів під час інтерв’ю на початку 2018 року про інше випадкове виявлення останків, коли в 1980-х роках копали траншеї для запланованого фундаменту будівлі поза георадарним дослідженням 2017 року; територія знову була закрита, а будівля так і не була побудована, тож група археологів повернулася до Рогатина у 2019 році, щоб знову дослідити та підтвердила наявність могили в цьому місці.

Третє єврейське місце масового поховання в Рогатині, не підтверджене археологічними дослідженнями, але чітко й недвозначно описане в єврейських спогадах про воєнні роки, знаходиться десь на новому єврейському кладовищі. Георадар 2017 року не зміг визначити, де саме на території цвинтаря була створена ця могильна яма (може бути більше однієї), хоча можливі візуальні підказки є на аерофотознімку Рогатина Люфтваффе 1944 року, а рабин Колесник з Івано-Франківська запропонував конкретне місце (на основі профілю місцевості та інших підказок) під час своїх візитів на місце в минулі роки. У своїх спогадах про роки до, під час і після війни в Рогатині та його околицях Борис Арсен описав з перших вуст випадки смерті в гетто від голоду, тифу та замерзання, особливо дуже молодих і старих євреїв, чиї тіла були вивезені на новий єврейський цвинтар для масового поховання в тамтешніх ямах.

Поїздка Марли та Джея Осборн цього тижня висвітлює можливе четверте місце масового поховання євреїв. Цю інформацію повідомив рогатинець Михайло Іванович Макойда, який народився в селі Кліщівна (приблизно 12 км на північ від Рогатина), і якому зараз 82 роки. Згідно з його усними повідомленнями та відповідями на запитання, які були поставлені під час інтерв’ю, у 1990-х роках він працював директором м’ясо-продуктосховища в Рогатині, яке обслуговувало сільськогосподарський кооператив. У 1999 році він працював бульдозером на незабудованій частині об'єкта з метою вирівняти та підготувати ґрунт для асфальтування та будівництва додаткових складів.

Раптом його бульдозер провалився більш ніж на метр і застряг у новоутвореній западині. Щоб витягнути бульдозер, знадобилися люди та техніка, і в процесі на дні западини були виявлені людські останки. Пан Макойда каже, що ця діяльність привабила глядачів, і літній чоловік, який жив на пагорбі на північ від місця, зійшов і сказав, що під час воєнної окупації німці вбивали євреїв на місці, а трупи були поховані там. Пан Макойда наголосив, що сам не може перевірити інформацію цього чоловіка, і що чоловік уже помер. Продовжуючи доповідь, пан Макойда зазначив, що з приводу знахідки зверталися до мерії Рогатина з пропозицією провести ексгумацію останків і перенести їх на одне з єврейських кладовищ, але мерія виступила проти цієї ідеї, тому для засипки в лунку з грунтом використали бульдозер, потім її утрамбувати і розрівняти. Згодом через територію була створена службова дорога з шаром асфальту, а навколо неї зведені легкі будівлі.

Сьогодні площа первісного сховища ще ледь помітна в контурах на супутникових знімках території на північ від вулиці Василя Стуса в Рогатині. Кілька будівель все ще стоять в одному кутку, включаючи кооператив, який продовжує працювати в західній частині об'єкта. Право власності на землю об’єкта наразі не з’ясовано.. Хоча в 1999 році земля та навколишні краєвиди були чистими, більша частина землі початкового об’єкта зараз зайнята деревами та дикою травою, включаючи східну частину об’єкта, яку пан Макойда визначив як місце, де було видно могилу 25 років тому. Зараз там залишився тонкий шар розбитого асфальту.

Команда «Єврейської спадщини Рогатина» зафіксувала GPS-координати можливої ​​могили: 49.4054, 24.6210. Це місце знаходиться на маршруті, яким євреї йшли з гетто 20 березня 1942 року під час першрї великої смертоносної акціїх в Рогатині. Місце також знаходиться біля залізничної станції Рогатин, де євреїв було зібрано двома акціями у вересні та грудні 1942 року для депортації до табору смерті в Белжеці; багато жертв були вбиті в гетто та на вокзалі під час тих подій, перш ніж їх загнали в потяги.

Пан Макойда оцінив по пам’яті, що розмір ями, в яку впав його бульдозер, був трохи більшим за контури машини, отже, можливо, 4 метри на 6-8 метрів і глибина близько 1,5 метрів; повний розмір могили може бути ще більшим. 

Засновуючись на чітких спогадах пана Макойди про знахідку того дня 25 років тому та відсутність інших пояснень дає змогу припустити, що жертви були євреями.

Для виявлення меж поховання, згідно з єврейськими законами, можна використовувати лише неінвазивні методи, тож розкопки для встановлення обставин їхньої смерті виключені.

Варіанти захисту та вшанування пам’яті будуть обговорені між «Єврейською спадщини Рогатина», муніципалітетом Рогатина та досвідченими координаторами колишньої українсько-німецької програми «Мережа пам’яті», перш ніж оцінювати будь-які наступні кроки.