12 грудня 1942 року відбулося єврейське повстання в Трудовому таборі Луцька. Це перший приклад єврейського спротиву на території сучасної України, що відбувся за 4 місяці до повстання у Варшавському гетто в квітні 1943 року.
До Другої світової війни майже половину населення Луцька становили євреї. Серед них було багато відомих у місті юристів, педагогів, лікарів, майстрів різних професій. Криваві події серпня і вересня 1942 року різко змінили статистику. Останніми загинули в’язні так званого робочого гетто. 11-12 грудня 1942 року вони повстали проти знущань і були розстріляні. Так не стало численної єврейської громади Луцька, яка існувала в місті над Стиром понад 500 років.