Осова була заснована у 1836 році як єврейська землеробська колонія переселенцями з Брест-Литовська, які викупили землю у місцевого поміщика.
До 1885 року чисельність єврейської громади сягала 712 осіб, у селі діяла синагога. Основними заняттями мешканців були торгівля та скотарство.
У 1920-х роках в Осові діяли три синагоги, єврейська школа та сільськогосподарський кооператив, створений за підтримки ОРТ. Єврейське населення села становило близько 700 осіб.
Після окупації населеного пункту в липні 1941 року нацистами було створено гетто. Влітку 1942 року, під час його ліквідації, 300 євреїв були розстріляні поблизу Костополя. Близько 700 осіб змогли втекти, а кілька десятків із них організували партизанський загін під керівництвом Іцхака Закуски.
Об’єднана єврейська община України спільно з родиною Іткес зі Швеції — нащадками вихідців з Осової — встановила пам’ятний знак, яким позначено дві могили, де поховано декілька десятків жертв Голокосту.
У церемонії відкриття пам’ятного знаку та мітингу-реквіємі взяли участь місцеві жителі, учні школи села Старий Майдан Волинської області, які постійно доглядають за єврейським кладовищем неподалік, в.о. міського голови Костополя Лілія Шульжук, керівництво єврейської громади Рівного, а також нащадок євреїв — вихідців з Осової Габріель Іткес Снап.
